Книга 1

"На крилах юностi" 

скачать

Na_krilah_junosti.doc
 

Газета-Журнал "Сузір'я" з Наталею Боднарчук.

http://narod.ru/disk/11530085001/Suzirja-N1-2011.pdf.html

Мала Академія Літератури і Журналістики  у квітні 2011 року випустила у Львові спецвипуск Газети-журналу "Сузір'я" № 7-8, 2011 рік ( в обсязі 16-ти сторінок), ведений керівником дитячого пресцентру Паризького відділення МАЛіЖ - БОДНАРЧУК Наталією.

 

 

НА КРИЛАХ ЮНОСТІ

На крилах юності полину в майбуття
І закохаюсь я в саме життя.
Пірнати буду в пристрасті людські,
Кохання й зради, вірності й брехні.
Та душу берегтиму від пітьми,
Закрию все молитви ворітьми.
Я підпишуся під своїм життям,
Що болю рідним й близьким не завдам.
Я піднімуся до вершин нових,
Й триматись буду, щоб не впасти з них.
Я подарую світу від душі
Відкрите серце і свої вірші.

В РОЗЛУЦІ З МАМОЮ
Я відішлю тобі квітучим ранком
Від мене вісточку із подихом весни,
Думки прикрашу росяним серпанком,
І ароматом з котиків верби.

Я в них вкладу усю любов безмежну,
Яку я можу висловить тобі,
Близьку й далеку, ніжну й обережну,
Сповиту із дитячих почуттів.

Коли тебе пригорне теплий вітер,
Моя матусю, там, на чужині,
То знай, що це моїх думок суцвіття
Бажають ранку доброго тобі.

Коли в твоїм вікні вечірня зірка,
Замиготить, засяє угорі,
Це погляд мій задуманий, безмірний,
Бажає ночі доброї тобі.

Живу, росту – а ти цього не бачиш,
Нас захопила круговерть життя,
Я сподіваюсь – ти мені пробачиш,
Що я без тебе швидко підросла.

   МОЇЙ МАТУСІ
Я принесу тобі краплинку сонця,
Моя матусю, ніжна, дорога.
Побачиш ти підсніжник на долонці
І запитаєш: «Що, невже весна?»

Я обніму тебе і пригорнуся,
Бо ти найкраща в мене на землі,
Люблю тебе, ріднесенька матусю,
Твій голос, твої співи чарівні.

Ти віддаєш мені щасливі ранки,
Щасливі дні і ночі без турбот,
Даруєш світ у райдужнім серпанку,
Твоя любов не знає перешкод.

Я вчуся в тебе це життя любити,
Сміятись і кохати від душі.
Я зроблю все, що зможу я зробити,
Щоб ти не сумувала у житті.

                           ДЛЯ ТАТА
Я схилюсь на плече, я спитаю поради у тебе,
Ти мені найвірніша опора і сила, і тил,
Пам’ятаю, в дитинстві я гралась
на ручках у тебе,
Ти мене забавляв і співав, і гойдав, і носив.

Заплітав мені коси так ніжно, терпляче і вміло,
Захищав і жалів, коли примхи дитячі велись,
В ці моменти життя я тоді, ще дитям, зрозуміла,
Що ти зробиш для мене усе, щоб
піднялась я ввись.

Рідний тату, цілую натомлені руки,
Ти мій світ, ти будуєш для мене життя,
Я в житті не завдам твому серцю
ні горя, ні муки,
Я тебе обніму, бо я є твоє любе дитя.

   ДЛЯ  БРАТА БОРИСА
Мій старший брат, найближчий на землі,
Мій захист і опора ти мені.
Ми разом виросли, ділили все навпіл,
Секрети мали від своїх батьків.
Ми грались й бігали в садочок навмання,
Допомагали одне одному щодня.
До мене добрий ти й надійний у житті,
Без тебе мені тяжко одній на чужині.

             МОЇЙ ЗЕМЛІ
У ріднім краї й дихається легко,
І воля – не примара, а життя.
Мій краю батьківський, сьогодні я далеко,
Та я в твоє повернусь майбуття.

Мій краю рідний, у житті ніколи
Не зустрічала кращої землі,
Не сумнівайся, розірви окови,
Що тягарем звисають на душі.

Ти маєш все, щоби в століттях квітнуть.
І що б там в світі хто не говорив,
Напевне, Бог з небес читав молитву,
Коли твої простори він творив.

                   УКРАЇНІ
Мій рідний край, моя домівко тиха,
Моя Вкраїно, батьківська земля.
Невже тебе таке спіткало лихо,
Що я сьогодні – наче й не твоя.

Не зустрічала в світі я ніколи,
Краси такої, ранків запашних,
Чому твій цвіт-народ з пісень й любові
Тебе лишає на шляхах німих?

Невже мужі перевелися мудрі?
Живем – неначе нація рабів,
Тікаєм в світ подальш від сірих буднів,
Та не живем – міняєм лиш панів.

Я повернуся на твої простори,
Мене пригорнеш, як мале дитя.
Вставай з колін, буди народне море
До нових змін, до кращого життя!!!

БЛАГОСЛОВЕННЯ БАТЬКІВЩИНИ
Не забувайте маминих пісень.
Куди б вас в світі не занесла доля,
Моліться рідним словом кожен день,
І буде в серці вашім мир і воля.

Не загубіть себе на півшляху
До м...

Книга 2

"Весна моєї мрії"

випуск 2011 року

http://poezie Natali 2.doc

 

 

ПІД НЕБОМ ПАРИЖУ – ТАЛАНТ УКРАЇНИ

 або післямова від прочитаних віршів у новій поетичній збірочці
«ВЕСНА МОЄЇ МРІЇ» Наталії БОДНАРУК

Ольга ЦАРИЦАНСЬКА,

заступник головного редактора газети-журналу

для школярів “СУЗІР’Я”, редактор відділу поезії

Бібліотечки Малої Академії літератури і журналістики,

член журі у номінації “поезія” Міжнародного фестивалю
обдарованої юні “РЕКІТСЬКЕ СУЗІР’Я”, поетеса.   

Юна французська україночка, неначе ластівочка із кетягом червоної калини високо літає між хмаринами чужого неба. Вона любить це небо і надіється, що переданий кущик червоної калини з батьківщини заснування Малої Академії літератури і журналістики – мальовничого села Рекіти, що на Закарпатті, посаджений з нагоди заснування Паризького відділення МАЛіЖ, навпроти будинку у якому мешкає із батьками юна поетеса, приживеться під небесною блакиттю.

Велика Душа юної авторки вбирає в себе незбагненну і чарівну  красу цього світу, бо краса є всюди і великий дар Божий вміти її бачити, розуміти і відчувати, а потім пропускати крізь своє серденько дарувати людям  чудові вірші, цікаві нариси, оповідання, репортажі, розмаїтя інтерв’ю.

Її творчість плідна, як щедроти літа, в якому вона прийшла в наш прекрасний і складний світ. Вона пишається тим, що народилась українкою, безмежно вдячна за дарований долею Родовід-оберіг, тішитьтся весняному цвітопаду, блукає чарівним Парижем. В її віршах вдало поєднується і романтика весняного дощу, життя молодої особи, і філософія мудрості дорослої людини. А бездоганна українська мова, насичена влучними метафорами та епітетами свідчить, що перед нами талант від Бога, бо поезія ллється з її Душі прозорим життєдайним струмочком, набираючи сили і потужності, щоб перерости в стрімку і широку ріку.

Жаль, що Україна віддає свої неоціненні перлини в чужі краї, заставляючи ніжні дитячі  cердечка переносити гіркий біль розлуки з незабутнім, найріднішим куточком світу.

Читаєш її поезію і бачиш щиру, талановиту дівчинку-поетесу, віриш її словам, емоціям, мріям і так хочеться, щоб ніхто і ніколи не обпалив крил цій ніжній ластівочці на ймення Наталія Боднарчук, а кущик калини, який передано ректором МАЛіЖу Василем Тарчинцем до Парижського відділення  нашої Малої Академії літератури і журналістики, і зареєстровано під номером 20, аби прижився на франзузській землі і був символом творчого єднання Франції і України, які мають жити і творити разом немов дві сестри рідні.

Создать бесплатный сайт с uCoz