Газета-Журнал "Сузір'я" з Наталею Боднарчук

http://narod.ru/disk/11530085001/Suzirja-N1-2011.pdf.html

Мала Академія Літератури і Журналістики  у квітні 2011 року випустила у Львові спецвипуск Газети-журналу "Сузір'я" № 7-8, 2011 рік ( в обсязі 16-ти сторінок), ведений керівником дитячого пресцентру Паризького відділення МАЛіЖ - БОДНАРЧУК Наталією.

ПІД НЕБОМ ПАРИЖУ – ТАЛАНТ УКРАЇНИ

 або післямова від прочитаних віршів у новій поетичній збірочці
«ВЕСНА МОЄЇ МРІЇ» Наталії БОДНАРУК

Ольга ЦАРИЦАНСЬКА,

заступник головного редактора газети-журналу

для школярів “СУЗІР’Я”, редактор відділу поезії

Бібліотечки Малої Академії літератури і журналістики,

член журі у номінації “поезія” Міжнародного фестивалю
обдарованої юні “РЕКІТСЬКЕ СУЗІР’Я”, поетеса.   

Юна французська україночка, неначе ластівочка із кетягом червоної калини високо літає між хмаринами чужого неба. Вона любить це небо і надіється, що переданий кущик червоної калини з батьківщини заснування Малої Академії літератури і журналістики – мальовничого села Рекіти, що на Закарпатті, посаджений з нагоди заснування Паризького відділення МАЛіЖ, навпроти будинку у якому мешкає із батьками юна поетеса, приживеться під небесною блакиттю.

Велика Душа юної авторки вбирає в себе незбагненну і чарівну  красу цього світу, бо краса є всюди і великий дар Божий вміти її бачити, розуміти і відчувати, а потім пропускати крізь своє серденько дарувати людям  чудові вірші, цікаві нариси, оповідання, репортажі, розмаїтя інтерв’ю.

Її творчість плідна, як щедроти літа, в якому вона прийшла в наш прекрасний і складний світ. Вона пишається тим, що народилась українкою, безмежно вдячна за дарований долею Родовід-оберіг, тішитьтся весняному цвітопаду, блукає чарівним Парижем. В її віршах вдало поєднується і романтика весняного дощу, життя молодої особи, і філософія мудрості дорослої людини. А бездоганна українська мова, насичена влучними метафорами та епітетами свідчить, що перед нами талант від Бога, бо поезія ллється з її Душі прозорим життєдайним струмочком, набираючи сили і потужності, щоб перерости в стрімку і широку ріку.

Жаль, що Україна віддає свої неоціненні перлини в чужі краї, заставляючи ніжні дитячі  cердечка переносити гіркий біль розлуки з незабутнім, найріднішим куточком світу.

Читаєш її поезію і бачиш щиру, талановиту дівчинку-поетесу, віриш її словам, емоціям, мріям і так хочеться, щоб ніхто і ніколи не обпалив крил цій ніжній ластівочці на ймення Наталія Боднарчук, а кущик калини, який передано ректором МАЛіЖу Василем Тарчинцем до Парижського відділення  нашої Малої Академії літератури і журналістики, і зареєстровано під номером 20, аби прижився на франзузській землі і був символом творчого єднання Франції і України, які мають жити і творити разом немов дві сестри рідні.

 

 

 

 


 

 

ПУБЛІКАЦІЇ, ЗАМІТКИ, РЕЦЕНЗІЇ, ВІДЗНАКИ...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензія на книгу Наталії Боднарчук «На крилах юності»

 

Автор: Варзар Тамара
завідувач відділу інноваційних досліджень НДІУ

Рецензія на книгу Наталії Боднарчук  «На крилах юності»

У травні цього року в Парижі вийшла друком збірочка віршів «На крилах юності» Наталії Боднарчук, 14-річної «звичайної української дівчинки» родом з Тернопільщини. «Дякуємо Богу і добрим людям, які нам в цьому допомагали», –написала вона в листі до редакції. Книга ілюстрована її мамою – Любов’ю Боднарчук, вчителькою Української школи мистецтв у Парижі при Українському культурному центрі Посольства України у Франції (батьки Наталі багато років працюють у Франції).
Складається вона з віршів, написаних Наталею в різному віці як на Україні, так і в Парижі. До десяти віршів мама Наталі написала музику. Незабаром з’явиться їх авторський музичний диск із піснями, які вони виконують удвох.
У вступі до збірки читаємо: «Я дуже люблю життя з його цікавим дивосвітом, люблю «політати» у мріях, люблю природу і музику, люблю набиратися досвіду від розумних і відповідальних людей». Все це й відображено в її поезії. Багато віршів присвячені мамі:
Живу, росту, – а ти цього не бачиш,
Нас захопила круговерть життя.
Я сподіваюсь, ти мені пробачиш,
Що я без тебе швидко підросла («В розлуці з мамою»).
Жаль, що українці в пошуках заробітку і кращої долі змушені залишати Батьківщину, втішаючись думкою, що колись повернуться. Недарма існує народна приказка: «Нашого цвіту – по всьому світу». Так сталося, що рік тому доля і Наталю закинула на французьку землю. Сім’я щасливо об’єдналася, та душа її залишилась на Україні. Тому в авторки туга за мамою змінилася на тугу за Батьківщиною:
...кожен, хто пізнав Карпати,
Тут своє серце залишив («Карпати»);

Мій рідний край, моя домівко тиха!
Моя Вкраїно, батьківська земля!
Невже тебе таке спіткало лихо,
Що я сьогодні – наче й не твоя.

Я повернуся на твої простори,
Мене пригорнеш, як мале дитя... («Україні»);

У ріднім краї дихається легко,
І воля не примара, а життя.
Мій краю батьківський, сьогодні я далеко,
Та я в твоє повернусь майбуття («Моїй землі»).
«Як би не склалося життя, – роздумує Наталя, – я все одно вважаю, що воно є прекрасним, сповненим кольорів і радості». Тож бажаємо тобі, юна україночко, не розчаруватися і «віднайти себе» в ньому.

Відгуки  та  рецензії на твори Наталі

Почесний Президент Міжнародного фестивалю юних поетів і прозаїків, митців фото і малюнка, авторської пісні "Рекітське сузір'я", двомовний канадо-український поет Володимир КОВАЛИК:

Мав велику насолоду прочитати твого вірша, із якого струменіє добро, яке виривається із твого серденька. Молодець! Гарна, образна лірика. Твори і працюй у тебе все виходить добре.

Заслужений журналіст України, письменник, головний редактор журналу-газети для школярів «Сузіря», керівник  громадської, дитячої, творчої організації - ректор МАЛіЖу, Василь ТАРЧИНЕЦЬ:

Спостережливість, глибоке відчуття теми, гарні рими, що звучать і добре єднають рядки - характерні риси віршів поетки Наталії Боднарчук. Усі її твори звучать лагідно, з любов'ю та знанням того, про що пише. Поезія багата на поетичні відкриття, фантазію. Усе фізичне у її творах стає духовним.Дуже витончена лірика і почуття найпрекраснішог о на світі - кохання. Щасти Тобі Наталочко у творчості і житті.

Український письменник, журналіст, кіносценарист Андрій КУРКОВ:

Доброго ранку, пані Любов!

Вчора читав книжку вашої доньки. Дуже сподобалось, як вона написала про себе в передмові, а також вірші, особливо "Перший сніг", Моїй землі", Тихий дощ. Талановита у вас донька! Нехай їй щастить!

З радістю, Андрій Курков

Письменник Іван ІСАЄВИЧ:

Читаю і дивуюся, читаю й насолоджуюся новою чудовою поезією Наталії Боднарчук. Авторка здалека, по пам'яті милується красою своєї рідної праотчої землі, тужить і молиться за неї. Хай збудуться усі її мрії й сподівання!

Боже, бережи цю світлу людину!

Завідувач відділу інноваційних досліджень Національного Науково-Дослідного Інституту Українознавства Тамара ВАРЗАР:

У вступі до збірки читаємо: «Я дуже люблю життя з його цікавим дивосвітом, люблю «політати» у мріях, люблю природу і музику, люблю набиратися досвіду від розумних і відповідальних людей». Все це й відображено в її поезії.«Як би не склалося життя, – роздумує Наталя, – я все одно вважаю, що воно є прекрасним, сповненим кольорів і радості». Тож бажаємо тобі, юна україночко, не розчаруватися і «віднайти себе» в ньому.

Редактор відділу театрів, кіно і телебачення, член Національної спілки журналістів Людмила ЧЕЧЕЛЬ:

      Любі мої! Найщиріші вітання  Ви, мов теплі сонячні промінчики!
Нехай Вам таланить!  Наталочці нових віршів і пісень та витримки і мужності
Щиро - Людмила Чечель

         ... яка гарна й мудра філософія: так просто, так щиро і так розумно! Успіхів тобі, Наталочко! Ти гарна й розумна!
Щиро - Людмила Чечель

Святкування Українських вечорниць в Парижі

Святкування Українських вечорниць в Парижі

Багаторічним надбанням Франко-української асоціації та Української школи мистецтв (УШМ) м.Парижа (Франція) є святкування «Дня родини» з проведенням українських вечорниць, організатором якого є директор УШМ Олена Місталь. Це чудове свято, яке вже стало традицією для вчителів, батьків і гостей, збирає та об’єднує багато українських родин, які проживають у Франції. Цьогоріч, 12 лютого, напередодні Свята закоханих, у м.Фонтеней-су-Буа, що біля Парижа, відбулися шості традиційні Українські вечорниці. Зібралося майже півтори сотні гостей.

Вечорниці видались на славу. Українські та французькі гості разом, під супровід баяна, із задоволенням виконували українські народні пісні і танці, веселилися у розважальних конкурсах і вікторинах. Впродовж усього свята звучала жива українська музика гурту «Дністер».

На вечорницях було представлено проект авторської пісні Любові та Наталії Боднарчук «Мелодія серця», і відбулася презентація Малої академії літератури і журналістики (МАЛіЖ) «Від Парижа до МАЛіЖа».

Всі присутні на святі із захопленням слухали розповідь керівника Паризького відділення МАЛіЖа Любові Боднарчук про творчі проекти академії, про фестиваль «Рекітське сузір’я», про талановитих співвітчизників – юних МАЛіЖан.

На вечорницях можна було переглянути підшивку журналу-газети МАЛіЖу «Сузіря» і ознайомитися з кращими творами молодих письменників, завдячуючи ректору МАЛіЖа, письменнику, заслуженому журналісту України Василю Тарчинцю, який надіслав підшивку цього видання.

Юна поетеса Наталія Боднарчук, член МАЛіЖа, так висловила свої думки з нагоди свята:

 

Від Парижа до МАЛіЖа

Линуть привітання,

Бо вкраїнці всього світу

Прагнуть до єднання.

 

Хай несеться наше слово

Аж до Верховини,

Від Парижа до МАЛіЖа

Наша пісня лине.

 

Ми таланти українські

Не дамо згубити,

Від Парижа до МАЛіЖа

Будемо творити.

Любов Боднарчук.

 

Создать бесплатный сайт с uCoz